День Соборності і Свободи України

    

    

22 січня 1919 року - день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України, а 22 січня було проголошено всенародним державним святом.
Саме того зимового дня в золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії було ухвалено рішення про об'єднання двох, розділених історичною прірвою, гілок українського народу. В Універсалі Директорії УНР наголошувалося: "Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка".
Так, спираючись на заповітні мрії і широке волевиявлення українства, враховуючи об'єктивні історичні, політичні, духовні, правові аспекти цього процесу, постала єдина соборна Українська держава.
Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Вперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.
Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, а ідея соборності українських земель набула державного статусу. Об'єднання українських земель відбулося юридично та політично. Проте фактичне державне об'єднання не відбулося.

День Соборності - це нагадування про те, що сила нашої держави - в єдності українських земель. Сьогодні ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров'ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки - це не тільки суспільна потреба, а й моральний імператив берегти світлу пам'ять незліченних жертв, протягом віків принесених українським народом на алтар незалежності, соборності, державності.