Тарас Григорович Шевченко
(1814-1861 р.р.)
Тарас Шевченко — знаменитий український поет, прозаїк,
художник і громадський діяч зі світовим ім'ям. Він завжди був патріотом
України, вся його творчість, в основному, присвячена українському народу. Тарас
Григорович мріяв про звільнення українців від соціального та політичного гніту.
9 березня виповнюється 199 років від дня народження драматурга.
Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім'ї
кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4
сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років,
батько — у 12 років. Дитинство Шевченка провів у селах Моринці та Кирилівка,
які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту.
Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У
8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла
Рубана, де і навчається грамоті.
На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта,
спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до
живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого
кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну
Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року.
На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання
Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У
Ширяєва Тарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж.
Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі
своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову
та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку
видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу
його з неволі.
У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують у
Енгельгардта Тараса Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів, і в 24 роки він
отримує свободу. Гроші на звільнення Тараса Григоровича були отримані від
продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим. Тарас Шевченко
залишився безмежно вдячний їм за звільнення.
У 1838 році відразу після викупу з кріпацтва Шевченко вступає до Академії
мистецтв, де жадібно вивчає живопис, малюнок і творчість російських і
українських письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв
письменник повертається в Україну, в Києві працює художником у Київській
тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У цей же період Тарас
Григорович знайомиться з Костомаровим, формуються його політичні погляди. Він
вступає в «Кирило-Мефодіївське» суспільство. За епіграму на імператрицю і
революційний настрій віршів збірки «Три літа» в березні 1847 року поета
заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен
служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив Тарасу Шевченку
писати і малювати, що для нього було досить гнітюче.
Як художник Тарас Шевченко в 1848 році був включений до
складу експедиції з дослідження Аральського моря, де активно малював аквареллю
пейзажі і портрети. У 1851 році художник був включений також у геологічну
експедицію в горах Каратау. У вільний від роботи час, в період заслання, він
писав повісті російською мовою і створював жанрові малюнки.
Завдяки клопотанням віце-президента Академії мистецтв графа В. П. Толстого та
його дружини, в 1857 році Тарас Шевченко повертається із заслання. Поет живе в
Москві і Петербурзі. У 1859 році приїжджає в Україну, але перебуває під
наглядом поліції, постійне проживання в Україну йому заборонене. Тому Шевченко
повертається в столицю.
До цього часу здоров'я поета було підірване десятирічним засланням. Свій 47-й
день народження письменник зустрічає тяжкохворим (водянка, проблеми з серцем,
розлад печінки).
Тарас Григорович помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку
на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року
його прах перезахований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів).
Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у
літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми
(«Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті
(«Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання
творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув'язненні). Тарас Шевченко —
автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові
малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером,
аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування.
Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».
Тарас Шевченко — геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на
більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено
пам'ятники Шевченка. На честь поета названі парки, виші, бульвари, театри і
вулиці.
