«Йшов СОЛДАТ в ім’я ЖИТТЯ»

(година пам’яті )

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні 

1941-1945рр.

   22 червня – трагічна дата в історії нашого народу. 76 років тому почалася найдовша та найкровопролитніша війна, яка принесла біль і страждання кожній українській сім'ї, забрала мільйони життів наших співвітчизників, спустошила тисячі населених пунктів нашої країни.У цей день ми віддаємо данину пам'яті тим, хто, відстоюючи свободу Батьківщини, загинув на фронтах Другої світової війни, низько вклоняємося усім, хто наближав переможний травень 1945 року.

Минули бурі стоголосі. 
Є і медалі, й ордени... 
А рана та 
Ще ниє й досі 
Далеким стогоном війни. 
Ні, не забути днів вогневих, 
Що злиті в Перемоги День. 
Висот немає безіменних. 
Нема солдатів без імен. 
Ми не забудемо нічого, 
Забути сил у нас нема, 
І смерть малого і старого 
Вам не обійдеться дарма!

Вічна пам'ять загиблим воїнам визволителям віддавшим своє життя за визволення своєї Батьківщини від Німецько-фашистських загарбників в роки Другої світової війни!

Минули роки, а пам'ять про них і сьогодні жива, і сьогодні ми говоримо: Вічна пам'ять нашим визволителям! Вічна пам'ять тим молодим юнакам, які загинули з 1941 по 1945 роки, захищаючи нашу рідну землю від фашизму! 

     Саме такими рядками,про день,який увійшов в історію України  22 червня 1941 року,директор СБК с.Білин – Дребота Г.В.  розпочала годину пам’яті «Йшов СОЛДАТ в ім’я ЖИТТЯ», присвячену до дня скорботи і вшанування пам‘яті жертв війни Україні. На яку запрошено працівників всіх установ села та бажаючих .

Також, 22 червня 2017 року на території села Білин відбулося:

- приспускання Державного Прапора біля  Білинської сільської ради;

- хвилина мовчання;

 -         покладання квітів до Обеліска Слави, загиблим у роки війни;

 -         запалення свічок 

У приміщенні Білинської сільської ради облаштовано постійно діючу фото-виставку Ветеранів Другої Світової Війни 1941-1945рр. під назвою -  «Пам’ять живе у наших серцях!..»

 « Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів...

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

 І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

 Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть...»